Без сумнівів, я щиро радий тому, що проблема безпеки руху пішоходів на трасі М-14 в Коблеве продовжує набувати громадського резонансу і послідовно наближатися до свого логічного вирішення.
Важливо нагадати — після ремонту дороги цього року розмітка з’явилася, але «зебра» промальована так і не була. І лише після публікацій Е-газети (посилання на першу та другу публікації) та прямого звернення автора ресурсу до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, проблему вдалося зрушити з місця — було нанесено пішохідний перехід і отримано офіційну відповідь, у т.ч. щодо встановлення світлофора.
Але дуже шкода, що ні в коментарях Коблівської сільської ради «Суспільному», ні в публікації «Коблево Ньюс» про це не було сказано ані слова. Жодного слова про «Е-газету». Обійшли увагою.
Хронологія подій у скріншотах
Нижче представлені скріншоти публікацій у Фейсбук із посиланнями на Е-газету, які послідовно висвітлюють проблему ігнорування водіями транспортних засобів правил дорожнього руху на автодорозі М-14 в Коблево, проблему відсутності світлофора, проблему відсутності пішохідного переходу "Зебри". Також - офіційна відповідь Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області та скріншот публікації з вже промальованою "Зеброю" та працюючим пішохідним переходом.
Але сільська рада таку громадську активність не бачить в упор. І це не лише питання поваги до роботи Е-газети чи автора — це питання ставлення до громади, яка заслуговує на чесне та професійне інформування
По скріншоту вище: розмітка готова вже майже місяць, а пішохідного переходу так і немає. Тим часом, великовантажні фури мчать трасою, створюючи реальну загрозу пішоходам. І навіть попри те, що поруч через дорогу діє центр обслуговування пенсіонерів (простір життєстійкості), сільська рада жодних заходів не вживає.
А це вже автор Е-газети (Інтернет-газети) отримав офіційну відповідь від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області щодо питання встановлення світлофору. Все це проходить в одній хронологічний послідовності. І сільська рада, як орган місцевого самоврядування, у цьому процесі аж ніяк не відсвічує.
І ось скрін «фінальної» публікації – пішохідний перехід зроблено. Попереду світлофор.
Крім газети, не згадали також і про автора цього ресурсу, який, незважаючи на «об’єктивні ризики» підготовки інформаційних матеріалів про соціально-важливу проблему, таки зробив справу і важливий посил був доставлений до уваги посадових осіб високих кабінетів Миколаївської області. А може ви хвилюєтеся з приводу моєї медійності? Навіть на місцевому рівні територіальної громади? Не турбуйтеся, тут є хто працює з моєї дискредитації.
Сиділи-сиділи, нічого не робили з цієї проблеми. Коли вже все стало очевидним – інтерв’ю вони вийшли на дорогу дати. А про те, що за вас інші працювали – жодного слова. Хоч би згадали, так – між іншого. Чесно кажучи, дивує така демонстративна простота підходу до серйозної проблеми.
Що стосується медіа-видання «Суспільне» — то це немісцеве ЗМІ Коблівської громади і можна припустити, що автор статті навіть не знав про вже проведену роботу та попередні публікації. І, скоріш за все, так все і було. Але ігнорування факту з боку нашого самоврядування, яке точно було в курсі, виглядає не тільки несправедливо, але й непрофесійно.
І, на жаль, така «забудькуватість» щодо мене спостерігається з боку місцевого самоврядування вже не вперше. Чому так? З цього приводу я маю свої міркування.
Думаете, что кто-то лайк поставит в Фейсбук к этой публикации? Конечно не поставит.